Основні перешкоди у користуванні Законом «Про доступ до публічної інформації»
Понеділок, 30 вересня 2013, 17:46
Олег Черненко
громадськи активіст, Регіональний представник ГО "Центр політичних студій та аналітики", координатор руху ЧЕСНО в Хмельницькій області
27 вересня відзначається Всесвітній День Права Знати. Цього дня громадська організація Центр Політичних Студій та Аналітики підбила підсумки майже трьохрічного моніторингу виконання органами влади та місцевого самоврядування Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Як засвідчують дослідження, при надсиланні інформаційного запиту існує 2 найбільші загрози:
1) Відповідь на запит взагалі не надходить
2) Відповідь на запит надходить, однак не містить всю запитувану інформацію.
Ігнорування інформаційних запитів є проблемою для органів влади всіх рівнів. Найбільше випадків не надання жодної реакції на запити трапляється серед міських рад невеликих міст, де відсоток ігнорування інформаційних запитів сягає 36%, а це третина. Не менш актуальною ця проблема є для районних державних адміністрацій, де рівень не надання відповідей на запити сягає 21%.
Для обласних державних адміністрацій та міських рад обласних центрів проблема ігнорування запитів також не є рідкісною, а трапляється досить часто.
Зокрема, 13% запитів надісланих до міських рад обласних центрів та 8% запитів, які надсилались до обласних державних адміністрацій, лишились без відповіді.
Експерти Центру Політичних Студій та Аналітики визначили, також найзакритіші теми для запитів:
- Організація роботи підрозділів, які відповідають за забезпечення доступу до публічної інформації (матеріально-технічне забезпечення; фіксація порушень та санкції);
- Забезпечення мовних прав громадян України;
- Процедури проведення державних закупівель;
- Оздоровлення дітей;
- Організація та проведення підготовки шкіл до нового навчального року;
- Декларації високо посадовців;
- Фінансування медичної галузі, зокрема кількості грошей витрачених на закупівлю ліків для хворих на ВІЛ/СНІД, гепатит та онкохворих.
Відкритість органів влади визначається згідно з п’ятибальною шкалою:
Цілком закриті (0-1,9)
Частково закриті (2-2,9)
Мінімально відкриті (3-3,9)
Недостатньо відкриті (4-4,5)
Цілком відкриті (4,6-5)
За результатами моніторингу здійсненого за останній рік виявлено, що середній рейтинг відкритості та прозорості органів місцевої влади по областям не піднімається вище 3,8 балів, а це вказує на те, що вони є мінімально відкритими. Крім того, три області (Тернопільська, Закарпатська, Одеська) є частково закритими, оскільки їхній рейтинг не піднімається вище 2,9 балів. Нагадуємо, що для формування річного рейтингу використовувались результати дванадцяти щомісячних рейтингів. Щомісячні рейтинги областей складались за результатами отриманих відповідей на інформаційні запити від шести органів влади в кожній області (Обласна державна адміністрація, 3 міські ради та 2 районні державні адміністрації). Як показало дослідження, немає областей, де органи влади різних рівнів однакого гарно чи погано виконували б норми Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Лідерами по відкритості у наданні публічної інформацію у відповідь на запити за останній рік є:
І місце – Сумська ОДА (4,98) губернатор Юрій Чмир
ІІ місце – Запорізька ОДА (4,68) губернатор Олександр Пеклушенко
ІІІ місце – Тернопільська ОДА (4,67) губернатор Валентин Хоптян
В цей же час, лідерами по закритості у наданні публічної інформацію у відповідь на запити за останній рік є:
І місце – Чернівецька ОДА (2,74) губернатор Михайло Папієв
ІІ місце – Рада Міністрів АРК (3,13) голова Анатолій Могильов
ІІІ місце – Житомирська ОДА (3,14) губернатор Сергій Рижук
Найзакритіші ОДА за результатами річного рейтингу так само демонструють останнім часом суттєві тенденції до відкритості. Найбільший стрибок в сторону відкритості зробила Чернівецька обласна державна адміністрація, яка за результатами другого півріччя подолала чотирибальний бар’єр. Однак, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та Житомирська обласна державна адміністрація за останні пів року лише погіршують свої результати та стають закритішими в наданні доступу до публічної інформації у відповідь на запити.
Найкраше надають відповіді на інформаційні запити:
І місце – Сумська міська рада (4,68) мер міста Мінаєв Геннадій
ІІ місце – Запорізька міська рада (4,51) мер міста Сін Олександр
ІІІ місце – Хмельницька міська рада (4,34) мер міста Мельник Сергій
Найгірше надають публічну інформацію у відповідь на запити:
І місце – Івано-Франківська міська рада (2,65) мер міста Віктор Анушкевич
ІІ місце – Дніпропетровська міська рада (2,72) мер міста Іван Куліченко
ІІІ місце – Сімферопольська міська рада (2,91) мер міста Віктор Агеєв
У випадку з трійкою лідерів міських рад, то за останні пів року спостерігається тенденція до ще більшої відкритості у наданні публічної інформації. Таким чином, Сумська, Запорізька та Хмельницька міські ради покращили свій рівень надання публічної інформації. При цьому, Кіровоградська та Чернігівська міські ради ще більше покращили свій результат, тому якби рейтинг враховував лише результати останніх шести місяців. То трійка лідерів виглядала б так: Хмельницька міська рада (І місце з 4,84 балами), Чернігівська міська рада (ІІ місце з 4,78 балами), Кіровоградська міська рада (ІІІ місце з 4,74 балами).
«Майже три роки діє закон про Доступ, але й надалі продовжується невиконання його норм чиновниками. За результатами моніторингу прозорості органів влади та місцевого самоврядування, який вже три роки здійснює Центр Політичних Студій та Аналітики, третина міських рад невеликих міст та п’ята частина райдержадміністрацій ігнорують запити від громадян або надсилають неповні відповіді. Більше того, існує чітка тенденція – чим менше місто, в якому розташований орган влади, тим більше шансів, що відповідь не буде надана», – прокоментував ситуацію Віктор Таран, Директор Центру Політичних Студій та Аналітики.
Loading...
Гості студії: Іван Остапішин - начальник сектору безпеки дорожнього руху; ...
