Українська революція. Паралелі історії

За три з половиною місяці в Україні подій трапилося більш ніж достатньо. Мирні протести переросли у войовничі наступи. Захоплення адміністрацій, масові арешти, репресії та загибель мітингувальників. Здавалося б нова революція спалахнула, як сірник. Однак фахівці кажуть, причини для її початку у суспільстві назріли давно.

Науковці беруться гортати сторінки історії. Паралелі подій 2013-2014 проводять з 1917-1920 роками. Тоді через важке соціально-економічне становище переважної більшості населення та піднесення українського духу розпочався національно-демократичний рух. За три роки політикам вдалося об’єднати державу, фактично проголосити незалежність та втратити її. Причин поразки тодішньої революції кілька, зауважують історики, втім виділяють одну з найголовніших – відсутність єдиного сильного лідера. Біля керма держави на початку 20-го століття по черзі стояли Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Павло Скоропадський. Історія повторюється. Єдності, як такої немає і серед сучасних політиків. Навіть серед лідерів опозиції. Головний урок, зауважують фахівці, який повинні засвоїти українці - це вміння йти на поступки та домовлятися.

Мудрий лідер може з’явитися у мудрому суспільстві. Адже представники влади – це вихідці з народу. Тому українцям необхідно змінювати суспільну свідомість – на цьому наголошують психологи. Та додають, хоч згідно досліджень, повне перезавантаження поглядів настає через сім поколінь. Пришвидшити цей процес можна. Якщо кожен не буде шукати причину проблем на стороні, а розпочне із себе.

Українці повинні навчитися бути відповідальними у своєму виборі.

Чим закінчиться сучасне протистояння в Україні ніхто прогнозувати не береться. Єдине що можна сказати твердо, аби в черговий раз не наступити на історичні граблі і владі, і громаді необхідно зробити правильні висновки. В іншому випадку українці за кілька років знову вийдуть на майдан.