Від баби втік і від діда втік – губернатор тікає від людей
Середа, 02 липня 2014, 16:17
Тихий та спокійний на вигляд, але коли треба – спритний. Леонід Прус, тікаючи від людей, продемонстрував дива акробатики та швидкості. Розлючені активісти вимагали від губернатора звільнення. Причина – непризначення людини з народу на посаду головного серед медиків області.
З 8-ї ранку Леонід Прус в оточенні активістів Ради Майдану, свободівців та самооборони. Рада вимагала, аби призначили на посаду начальника департаменту охорони здоровя Бориса Ткача. Документи останнього уже більше місяця лежать в кабінеті голови. Напередодні майданівці та очільник краю домовленості начебто досягли. І навіть вирішили співпрацювати й надалі. Проте наступного дня все змінилось.
Сам Борис Ткач мабуть навіть не очікував, у що переросте боротьба громади за його призначення. Поки люди штовхались з губернатором, він вирішив для себе: поки Прус голова, в його команду не піде.
Проте людей не стримало б навіть те, якби голова ОДА відправив у столицю подання на Ткача. Якщо Рада Майдану в більшості про відставку тільки кричала здалеку, то активісти свободи, в основному молодь, слів та емоцій не стримували.
Потім усі згадали не дуже старі часи. Захищати голову прийшли кілька бійців Грифону. Люди кинулись до них, аби заблокувати, хоча грифонівці й не збирались застосовувати силу до активістів.
Після кількох хвилин крику бійці залу покинули. Вся увага знову – до губернатора та тих, хто його оточив. Біля трибуни ставало все тісніше та тісніше, штовхались і активісти, і прихильники Леоніда Пруса. Їх дехто називав тітушками, ще раз згадали – колись таке вже було. Власне, людська енергія таки мала виплеснутись. Кілька зайвих рухів, газ, бійка… Губернатора били портретом Героя Небесної Сотні. З підтекстом мабуть.
Газу в залі ставало все більше, довелось відкрите вікна. В одне з них, як у старій казці, вискочив і голова. Тих, хто потягнулись за ним, відтягували за ноги.
Далеко Леонід Прус не втік. Його спіймали у дворі і емоцій не стримував вже ніхто.
Небагатослівний, але, як виявилось – спритний губернатор спершу слухав прокльони і мовчав. Витирав очі від газу, показував розірваний піджак. Проте заяву навіть не думав писати. І про призначення Ткача – жодної конкретики.
Нарада на вулиці затягнулась більш ніж на годину. Потім Леоніду Прусу таки дали змогу поспілкуватись з вірним радником. Коли ж до нього підійшли вдруге, в голови вже була підмога. Вона просто розштовхала усіх, в тому числі і журналістів, і дала можливість губернатору ще раз втекти. Цього разу безслідно.
Куди втік голова і що буде далі – власне цим мабуть і переймаються ті, хто залишився ні з чим. Чекати в адміністрації люди не збираються, тай сам Леонід Прус схоже не скоро туди повернеться. Ймовірно – вже завтра прес-служба оголосить про лікарняний або відпустку втікача.
