Ні пройти, ні проїхати: у Ярмолинцях жителі вулиці Олега Кошового потерпають від бездоріжжя

Четвер, 01 вересня 2016, 16:17

Ні пройти, ні проїхати. Саме так характеризують своє життя ярмолинчани, котрі проживають на вулиці Олега Кошового. Люди, не соромлячись, називають її бездоріжжям. Кажуть, шлях не ремонтували роками. І додають, розбиту вщент вулицю, розташовану прямісінько в центрі селища, чиновники оминають. Чи то бояться поламати ноги, чи то не хочуть показуватись на очі виборцям, котрі, переконують, не раз прохали їх про ремонт.

Життя на вулиці Олега Кошового, що у Ярмолинцях – не радість, а головний біль, кажуть люди. Дорога тут – від початку і до самісінького кінця схожа на розбомблені тропи у зоні АТО. Додають, аби пройти тут слід дуже уважно дивитись під ноги, бо усіляке може трапитися.

Світлана – мати хворої на ДЦП дитини навіть не приховує сліз. Щоденно по ямах та баюрах жінці доводиться возити свою донечку на лікування. Після прогулянки цією дорогою сама, каже, ні ніг, ні рук не відчуває. Дитина – на інвалідному візку, вага якого 24 кілограми.
Зі Світланою солідарні всі, хто хоча би раз пройшов по Кошового. Або проїхав. Пані Інна, каже, дистанція в кілометр на цій вулиці для авто, зазвичай, закінчується ремонтом.

Поламане авто, насправді – не катастрофа, переконують люди. Найстрашніше – прогулятися вулицею взимку.

Жителі Кошового кажуть, скільки не зверталися до влади із проханням поремонтувати дорогу на вулиці, результату не отримували жодного. Останнє звернення надіслали ще в березні. За вікном – осінь. А віз, як кажуть, і досі там. Центральні дороги ремонтують, а до їх, чомусь, не доходять руки. Селищний голова Ярмолинець таку ситуацію пояснює просто – на Кошового не хватило коштів. Ті, що виділили розподіляли раніше. Зробили капітальні ремонти – на Петропавлівській та Соборній. Ще з десяток вулиць поремонтували поточно.

Загалом в 2016-му на ремонт доріг витратили понад мільйон двісті бюджетних гривень. Для ремонту дороги на Кошового коштів поки нема. Утім, їх постараються віднайти. Вже в вересні.

Сподіватимемося, обіцянка не стане цяцянкою і її не доведеться три роки чекати.