Ось цей стадіон, його трибуни, кожну роздягальню Віталій Балицький знав як свої п’ять пальців. Тут розпочинав кар’єру футболіста, тут став тренером і тут його проводжали в останню путь.
У вічність Віталій Балицький відійшов 23-го липня на 39-му році життя, до 40-річчя залишалося всього кілька місяців.
Друзі, родичі, близькі та уся футбольна спільнота міста прийшли попрощатися з великою людиною. Свого наставника в останню дорогу усім складом проводжало і хмельницьке «Поділля».
Для хмельницького «Поділля» це – велика втрата. За життя Віталій Балицький сам грав у футбол, а потім свій досвід передавав молодому поколінню. У місцеву команду зробив неоціненний внесок, бо вкладав не тільки знання, а й душу.
У футбольній спільноті Віталій Балицький був просто Бал. Його дуже любили діти та поважали тренери. В останню дорогу його проводжали оплесками, мовляв на стадіоні звик чути саме таку подяку за свою працю.
Віталій Балицький назавжди залишиться у серці «Поділля», міста, країни та зарубіжжя. Бо ж як футболіст встиг пограти у Хмельницькому, Києві, Луцьку, Кропивницькому, Броварах, Щасливому, Луганську та навіть у Росії та Румунії. Наш телеканал висловлює щирі співчуття рідним, друзям, колегам та підопічним Віталія Балицького.