Подолати «совок»

22 роки тому ми здобули, без сумніву, найдорожче – Свободу і Незалежність. Так, саме здобули. Незалежність нам ніхто не дарував, вона не подарунок і не падала нам з неба. Це результат важкої багатовікової боротьби, національно-визвольних змагань, подвигів і крові Українських Героїв, видатних боїв і славних перемог, трагічних сторінок і крові невинних.

Про вільну Україну хтось мріяв, хтось молився за неї, хтось боровся, хтось обрав боротьбу за Незалежність і Свободу сенсом свого життя. Наше, нині живуще, покоління отримало можливість утвердити віковічну мрію предків. Наше завдання бути гідними синами своїх славних прадідів.

Ми здобули державу за формою, але на за змістом. Не за те боролися і перемагали Герої, не за те віддавали свої життя і молоді роки. На жаль, далеко не всі цінують Незалежність і Свободу, воліють бути рабами. Багато, хто не викорінив з себе рабство та «совок».

«Совок» доживає, гниє, але все ще існує. Його підживлюють і внутрішні і зовнішні недруги. Він – головний ворог Свободи і Незалежности. «Совок» у мисленні, «совок» у світосприйнятті, «совок» у владі. І допоки цей «совок» житиме, хай гниючи, ми будемо борсатися у проблемах і рухатися вперед не зможемо.

«Совок» у владі.

На всіх ключових посадах у державному управлінні чи то на центральному чи то на місцевому рівні – вихідці із совкової системи. Гляньте їх біографії, всі як один. Більшість, хто просто вчасно змінив партквиток і сховав значок в шухлядку, але все одно залишився «совком». І змінюватися вони не будуть нізащо. Їх стиль управління: «я начальник, ти дурак» і навпаки.

Завищенні показники, формальні звіти, дешева показуха, суцільна брехня, ухвалення рішень без громади, параноїдальний страх перед людьми, переляк від мітингів, зборів, постійне самопишання – це їх стиль. Вони оточують себе тими, хто співатиме хвальбу і стоятиме на колінах. Для них влада – корито, а не засіб служіння. Вони діти совкової системи, її бережуть і цінують. Її захищають і відстоюють, бо вона дозволяє їм брехати і красти, красти і брехати та жити на широку ногу. І допоки ми не усунемо їх, будемо пожинати наслідки. Пора б уже молоді, яка росла в умовах Свободи і Незалежности брати на себе відповідальність, а людям старшого віку довірити цій молоді.

Совок у мисленні і світосприйнятті.

В одній із найвідоміших промов Джон Кеннеді сказав: «Не питай, що може для тебе зробити держава, запитай себе, що ти зробив для держави». Ось вона альтернатива «совку» у поведінці і світогляді. Чекати чогось від когось, забуваючи, що манна з неба не падає. Вірити в доброго царя, боятися чиновника, ходити до нього на поклін і просити – це наслідки «совка».

Антисовок у мисленні і діях – це активність, самопожертва, служіння. Антисовок – це принцип: «якщо не я, хто хто». Не чекати поки хтось, а починати із себе, працювати, бути активним у громадських справах, брати на себе відповідальність. Почати із себе – це не смітити на вулиці, прибрати двір, посадити дерево, полагодити лавку. Почати з себе – це вести здоровий спосіб життя, сприяти розвитку фізичної культури. Почати з себе – це культивувати сімейні цінності. Почати з себе – це організувати людей для захисту своїх прав та інтересів. Почати з себе – це знищити в собі байдужість. Почати з себе - це бути українцем гідним своїх великих предків.

Подолати «совок» - надважливе і актуальне завдання на сьогодні.

«Совок» - це синонім раба, покірного слуги, що змирився і служить. Промовчати, сподіватися на когось, бути байдужим, не стати на сторону справедливості добра – так живуть раби. А «рабів до раю не пускають».

Противага рабству – це Свобода і Незалежність. Тільки вільні люди у вільній країні заслуговують шансу на успіх. Але спочатку треба вичавити «совка», вичавити звідусіль. Виконання цього нелегкого, але доленосного завдання залежить від кожного з нас. І чим швидше та якісніше ми це зробимо, тим швидше отримаємо шанс на реальні зміни і рух вперед. Борімося!

Олександр Симчишин,

депутат Хмельницької міської ради, кандидат історичних наук