Учасник бойових дій посмертно

Перше судове засідання – сім’я добровольця Володимира Величко судиться з державою, аби надали статус учасника бойових дій посмертно. Свого часу чоловік служив в Афганістані, з початком бойових дій пішов на передову. Без статусів, без заробітків, але з бойовим духом чоловік захищав країну, поки 2014-го не втратив життя.

Це жахливі кадри розстріляного автобусу з добровольцями Правого сектору. У серпні 2014-го вони везли полонених на обмін в так звану ДНР. Наслідки обстрілу - десять загиблих та лише троє вижили. На місці трагедії з’явилися російські камери та бійці кавказької зовнішності - то була засада.

Пройшло півтора роки, а сім’ї загиблих оббивають пороги в судах та чиновницьких кабінетах, аби добровольців визнали офіційно захисниками країни та надали пільги для їхніх дітей. Антоніна Величко – мати сорокатрирічного Володимира, яких потрапив в облаву. З початку АТО, син відправився на схід боронити державу. Проте, до сьогодні держава не спромоглася цього визнати.

Наймолодшому сину два рочки. Перед тим, як Володимир Величко востаннє відправився на Схід – встиг його похрестити.

Першого березня у Хмельницькому повинно було відбутися судове засідання у справі добровольця.

Проте, за браком певних документів, суд перенесли. Сім судів першої інстанції успішно завершилися у подібних справах. Добровольцям таки надали статуси, але, як каже правозахисник, зі «скрипом».