Не спійманий – не злодій, або Приховані можливості хмельницьких чиновників
Четвер, 17 березня 2016, 18:51
1 квітня – крайній строк подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру – найстрашнішого документу для нечистих на руку чиновників. Адже в ньому кожен офіційно має показати що, де і скільки заробив за рік попередній. І так – щорічно, починаючи з 2011-го. Саме в квітні того року в Україні прийняли Закон «Про засади запобігання і протидії корупції», який, хоча б, на папері змусив чиновників відкрито говорити про свої статки.
Законодавчо обгрунтоване зобов’язання – відкрити власні статки громаді – виконують далеко не всі чиновники, а ті, хто це, все ж таки, робить подає далеко не повну інформацію, принаймні в цьому переконані хмельничани. Люди кажуть,посадовці ретельно ховають статки, аби не ввести в ступор тих, з чиїх податків отримують пару тисяч щомісяця. Адже,квартири, машини, кругосвітні подорожі зачасту не вписуються у рамки чиновницької зарплатні.
Власне, закордонні подорожі для хмельницьких високопосадовців – річ звична, можна сказати, навіть буденна. Як приклад цьому – мандри по світу начальника Державної фінансової інспекції краю – Володимира Крупи. Відколи в інспекції – чоловік відпочиває за бугром по кілька разів на рік. Про це свідчать службові записки керівництву колишнього ДержголовКРУ. Почнемо з 2006-го.Липень місяць Володимир Крупа заявою повідомляє – на 45 днів їде відпочивати до Чорногорії – у Будву – одне із найдорожчих курортних містечок країни. 10 днів вакації на березі Адріатичного моря для однієї людини тут коштують близько 800 євро. Відпочинок з родиною, зрозуміло – в рази дорожчий.
Готелі люкс-класу потягнуть десь на три тисячі євро з родини. Із розмахом чи без і сам чи з родиною відпочивав пан Крупа – невідомо. Знаємо лише, що в Будві провів аж 45 днів. Рахуємо, якщо 10-ть на людину це – 800 євро, 45-ть вартуватимуть 3600. Рік 2008-ий: серпень – 2 тижні у Кеммері – Туреччина, грудень – тиждень у Іллясі – Фінляндія. Туреччина – не дорога, кажуть, туроператори – 700-800 доларів з людини на 10 днів, двотижневий відпочинок обійдеться ледь більше тисячі зелених. А, от, Фінляндія – країна не з дешевих.
Рік 2009-ий. Тоді за кордон пан Крупа відпрошувався мінімум 4 рази. У березні 6 днів провів у Словаччині, у травні 10 – у Єгипті, на новорічний тиждень знову катнувся в Словаччину, а у листопаді вже на 14 днів вдруге мотнувся в Єгипет. 10 днів відпочинку в країні пірамід на одного коштують 400 доларів, стільки ж вартує і 5-ть у Словаччині. Суму, витрачену на відпочинок паном Крупою порахуйте самі. За нашими підрахунками – це від 3 до 4 тисяч з одного. Враховуючи те, що пан Крупа – чоловік сімейний – ніжитись на відпочинку напевне їздив не сам, а з дружиною – очільницею Хмельницького обласного МСЕК Тетяною Крупою, яка, як і її благовірний – людина чесна й живе на одну чиновницьку зарплату. А, от, на закордонні поїздки за один лише рік, якщо вдвох, може дозволити собі витратити за нинішнім курсом близько 200 тисяч гривень. Чи офіційно це так – хотіли дізнатися із декларації про доходи Володимира Крупи. Незважаючи на те, що відповідно до закону, вона мала б бути – загальнодоступною і, навіть, опублікованою – або на сайті інспекції, або в ЗМІ, її віднайти нам не довелось. Більше того, документу ми не отримали навіть після офіційного інформаційного запиту. Відповідь прийшла наступна – «Термін подання декларації за 2015 рік ще не настав. Що сталося із декларацією минулорічною у фінінспекції не повідомили й її, звісно, також не надали. Зважаючи на фінансові можливості для відпочинку очільника структури – абсолютно нічого дивного. Як кажуть в народі, не спійманий – не злодій. Себто, без варіантів.
Loading...
