Жителі гуртожитку, що на Зарічанській, 14а перекрили дорогу

Понеділок, 12 вересня 2016, 18:05

Транспорт стоїть – люди ходять: жителі Зарічанської влаштували чергову акцію протесту.

У Хмельницькому – чергова акція протесту. Жителі гуртожитку, що на Зарічанській, 14 а перекрили дорогу. Кажуть, зупинити рух їх змусила життєва ситуація через яку вони можуть опинитися на вулиці. Власник гуртожитку виселяє їх із осель. Вже протягом 7 років судиться то з одним, то з другим пожильцем. Люди розповідають, робить це для того, аби просто-напросто нажитися, розпродавши одна за одною гуртожитські кімнати. До речі, відкупитись, кажуть, пропонував і їм.

Пані Галина 17 років прожила у цьому гуртожитку. Стільки ж, розповідає жінка, пропрацювала прибиральницею на підприємстві, котрому раніше належало приміщення – пересувній механізованій колоні № 33. Сьогодні ж, каже, може залишитися на вулиці. В гуртожитку – новий власник – МК 2015. Нещодавно з якогось дива почав виселяти людей такими собі «листами щастя».

Пан Устінов – директор новоствореного підприємства-власника гуртожитку подібні листи раніше присилав чи не кожному, хто до сьогодні займає гуртожитські кімнати, розповідають люди. А сьогодні взагалі почав подавати на кожного окремо до суду – на виселення. З якого дива і на яких підставах люди, кажуть, не розуміють. В пані Жанни на руках – усі документи, котрі дають їй юридичне право жити у гуртожитку.

До речі, право на приватизацію кімнат, мешканці кажуть, намагались реалізувати іще у 2008 році. Тоді старий власник приміщення ПМК 33 їм у цьому відмовив. Люди звернулись до суду і виграли. Втім, здається, лише на папері. Адже після судової тяганини їх нещастя якраз лишень розпочалися.

Люди кажуть, куди лишень не зверталися – все даремно. Справу заминають, навіть не почавши розгляду. Кажуть, вийшли на дорогу, аби, зрештою, звернути на себе увагу міської влади. Саме вона, на глибоке переконання мешканців гуртожитку, зрештою таки має забрати будівлю на баланс.

Міські керманичі, котрі за півгодини до людей таки завітали, кажуть, раді б були допомогти і допомагали – там, де могли. А, от, у даній конкретній ситуації – не можуть. І це, незважаючи на чинне законодавство.

Наразі суди у справі даного гуртожитку іще тривають. Люди чекають рішення касації. Сподіваються на те, що справедливість, зрештою, візьме гору. Інакше не відкидають можливостей наступних акцій протесту.