На культурну спадщину наступають житлові забудови

На Лісогринівецьких землях закладають перший камінь під будівництво церкви та музейного комплексу.

А це вже грудень того ж року. На тутешніх надрах виріс хіба що паркан. Той таки призначений відмежувати територію будівництва, втім мова зовсім не про церкву та музей. Подейкують, на приміській ділянці зажадали облаштувати елітне гніздечко для товстосумів. 

Одіозний депутат облради Тарасюк виступає проти забудови. Вберегти культурну спадщину його попрохала ніби сама громада Лісових Гринівців. Проте виходить такий-собі парадокс: як тільки потрапляє у їх поле зору - дістає на горіхи.

Тоді, під адміністрацією Тарасюку добряче перепало. Натомість у Лісогринівецькій сільраді депутата виправдовують, а інцидент із зеленкою – засуджують. І ще додають – місцеві жителі там участі не брали.

Корінним жителям хоч-би клаптик землі дістався. Дерибанити приміські надра почали ще з 2002. А сприяли цьому самі ж посадовці у райдержадміністрації. В результаті - кроку ступити ніде: майже 100 відсотків чорнозему розікрали.

Тож за тутешні гектари точиться чи не справжня війна. Частина приватизована бізнесменом Пісковецьким, тож розпоряджається нею як душа бажає. А у сільраді кивають на її історичну цінність, мовляв містить давні поховання. Наявність таких перевіряли археологи близько двох років тому: не знайшли. Тоді у Гринівцях запросили повторних розкопок.

Проте ключовими виявилися результати Подільської археології та Інституту археології.

Там постановили: ділянка не лежить на території культурної спадщини.

Тим часом у сільській раді продовжують відстоювати наявність культурної спадщини. А в рішенні археологів вбачають лише меркантильні інтереси. Бо ж коли на земельному полотні виросте елітний квартал - простому селянину туди дорога закрита.